«Прощавай, початкова школа!»

«Прощавай, початкова школа!»

«Прощавай, початкова школа!»

Ось і розміняли вже ми середню школу.

Більше не повЕрнемось ми сюди ніколи.

Як подумаєм про це, туга огортає.

І про це, мабУть, давно вчителька вже знає.

Та вона й сама не хоче з дітками прощатись.

Як же боляче тепер з ними розлучатись,

Бо до кожного вона серцем прикипіла,

Звикла вчителька до всіх, кожного любила

І знаходила в усіх свої добрі фішки…

І трудилась, і навчала, і були потішки…

Помиливсь десь на контрольній – зовсім не дивує,

Хвилювання кожного за версту вже чує.

Вміє кожного утішить і вселить надію,

Що наступного вже разу все зробить зуміє…

А програму всю шкільну швидко проганяє…

До останнього спочинку вчителька не знає.

Свою душу уклада в кожную хвилину,

Тож бажаємо усі в цю святкову днину

Згадувати наших діток зАвжди тільки добре,

А всі спогади погані зав’язать у торбу!

Хай всі посмішки дитячі згадуються з фоток!

Поважаєм і цінуєм Вашу ми роботу!

Насолоджувались Вами ми чотири роки,

Тож тепер пора робить вже дорослі кроки.

Відкрива середня школа нам свою вже браму,

Але Вас ми не забудем, бо були, як мама.

Піклувались, берегли всіх своїх Ви учнів

І для них знаходили Ви слова лиш влучні,

Всіх чудово Ви здружили і всьомУ Ви їх навчили.

Дуже любимо ми Вас!

Прощавай, четвертий класе!

************

Якби не Ви, чи вміли б ми читати?

Ну хто б так швидко нас цьому навчив?

Якби не Ви, чи вміли б ми писати,

Чи мали б з математики прорив?

Чи вміли б ми так швидко рахувати,

На двоцифрові числа так ділити,

В особах бездоганно так читати?

Талант у Вас великий ТАК всіх вчити…

Не треба навіть слОва промовлять –

Ваш погляд здатен всьому нас навчить…

У всіх уже серця давно щемлять,

Бо наближається вже розставання мить…

Свої Ви вміння вклали в нас усі:

Ми і малюєм, й творим, й витворяєм.

І не радіємо ми випускній тусІ,

Бо що на нас чекає – ще не знаєм.

Нам дуже важко буде далі перші пори,

Бо не відчуєм більше Вашої опори,

Бо не почуєм більше Ваш приємний голос…

Прийшла пора вже пожинати колос тогО,

Що так майстерно в нас вкладали,

Щоб ми все вміли і все знали,

Щоб ми могли всі труднощі долати.

Пора тепер плоди Вам пожинати!

Готові до середньої ми школи,

Та Вас ми не забудемо ніколи.

Чотири роки миттю пролетіли.

О як же сильно ми усі хотіли б,

Щоб Ви пишались нами усіма…

Середня школа нас вже обійма

І кличе у незвідані простори

Та обіцяє нам цікавого ще гори…

Підґрунтя в нас міцне, надійне,

Тож йти вперед нам всім спокійно.

Ми щиро вдячні Вам за працю,

За відданість, терпіння Ваше…

За те, що Ви були із нами,

За те, що заміняли маму,

За те, що слізки нам втирали,

Коли невдачі нас спіткали…

За всі поради і повчання,

За дуже якісне навчання,

За вашу посмішку ласкаву,

За малювання, як забаву…

За всі проєкти і поробки,

Які лежать в нас у коробках

І зберігаються батьками,

За Ваші Образи всі гарні,

Які щодня ми роздивлялись

І вчителем своїм пишались,

Що з нами на одній Ви хвилі…

Ми дуже любимо Вас, мила,

Хороша наша і прекрасна!

Всі щиро зичимо Вам щастя!

Тож Ви про нас не забувайте

І добрим словом споминайте,

А наступного вже року

Мати будете мороку…

І приймЕте першачків.

Допоможем їм усім

І про все розповімо,

Щоб чудово все було…

Бо їм дуже повезло

Мати вчителя такого,

Що веде їх у дорогу

Світла, радості, добра,

Казки, знань нових, тепла…

Любимо. Цінуємо,

Вклонимось. Цілуємо.

Найкраща вчителька у нас!

Прощавай, четвертий класе!”

(Автор: Людмила Кирієнко)

Перше вересняПерше вересня

Перше вересня Перше вересня – завжди урочистий і надзвичайно хвилюючий день. Він незабутній своєю святковою атмосферою, доброзичливими і щирими посмішками, оновленими кабінетами і, звичайно, першим ...

Новини