Поради психолога

Поради шкільного психолога

Як допомогти дитині підготуватися до школи

Перша школа дитини – це батьківський дім, а головні вчителі – батьки. Саме вони здійснюють надзвичайний вплив на все, що дитина буде вважати  головним, провідним, важливим у житті. Від родини, перш за все,

залежить формування системи цінностей дитини. Батьки дарують своїм дітям

головне – коріння та крила. З колискової матері починається любов до рідної

мови; з казки, розказаної на ніч, – уявлення про добро і зло; із сумісних доробок – перші геометричні та творчі досягнення.

«Чарівні роки» – так називають дослідники перші п’ять років життя дитини.

Аналізуючи праці відомих педагогів, ми приходимо до висновку, що запас знань, необхідний для того, щоб навчитися читати, писати, рахувати дитина отримує до школи. Вона вдосконалює володіння мовою під час спілкування з дорослими, і ранній досвід дитини створює той фон, який і призводить до розвитку навичок мовлення, уміння слухати і думати та дає їй певну підготовку до вичленовування смислу слів. Емоційне ставлення до життя, наявність чи відсутність стимулів до інтелектуального розвитку, отримані в родині, залишають стійкий відбиток на всій подальшій поведінці та способі мислення людини.

Якщо Вам вдалося налагодити діалог із вашою дитиною, створити тісний емоційний контакт та регулярно займатися спільними справами, то спеціальної підготовки до школи не буде потрібно, дитина все засвоїть поступово і непомітно для вас.

Окреслимо кілька конкретних порад, які допоможуть Вам у підготовці

дитини до школи та переконають Вас у вашій батьківській компетентності.

Чи готова дитина іти до школи?

Батьки, а чи  готові Ви іти до школи?»

Поради від шкільного психолога Ніни Іванівни Бортник

Особливістю сучасної початкової школи є те, що діти приходять до неї з різним рівнем готовності до навчання, неоднаковим соціальним досвідом, відмінностями в психофізичному розвитку.  

Навчання дітей першокласників в умовах пандемії викликає багато запитань у психологів, педагогів стосовно методів та прийомів роботи. Зрозуміло, що навчання не повинно зашкодити здоров’ю. Завдання педагогів – знайти оптимальні рішення проблеми.

Незмінним залишається прагнення батьків та учителів допомогти малюкові легко ввійти в новий етап свого життя й адаптуватися в шкільному середовищі.

Багато чого на цьому шляху залежить від батьків першокласника. Підтримуйте в дитині її прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість у її шкільних справах і турботах, серйозне відношення до її перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість свого нового положення і діяльності.

Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність. Ваш малюк іде до школи, щоб учитися. Коли людина вчиться, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути в дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

Підтримуйте дитину в її бажанні досягнути успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна похвалити. Пам’ятайте, що похвала та емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищувати інтелектуальні досягнення.

Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

Зі вступом до школи в житті вашого малюка з’явиться людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Підтримуйте авторитет педагога та поважайте думку першокласника про нього.

Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно змінює життя дитини, але це не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

Пропонуйте дитині в ігровій формі вправи на розвиток пізнавальної діяльності, заохочуйте до всіх видів діяльності, що вимагають концентрації уваги. Підбадьорюйте, демонструючи впевненість в успіху дитини і її можливостях.

Під час занять враховуйте психологічні особливості дітей шестирічного віку, а саме:

  • запам’ятовується те, що цікаве, яскраве, а не те, що необхідно запам’ятати;
  • дитина спроможна займатися однією справою не більше ніж 10-15 хвилин;
  • елементи логічного мислення розвиваються на підставі наочно-образного;
  • ведуча діяльність – ігрова;
  • незавершений структурний та функціональний розвиток кори головного мозку, тому особливості нервової системи дітей зумовлюють малу стійкість уваги, швидке виснаження нервової системи, підвищену стомлюваність.

Ставши школярем і приступивши до опанування премудрощами учбової діяльності, малюк лише поступово буде вчитися управляти собою, будувати свою діяльність у відповідності з поставленими цілями і намірами. Вступ дитини до школи сам по собі ще не забезпечує появи цих важливих якостей. Вони потребують спеціального розвитку. І тут необхідно уникати досить поширеного протиріччя: з порогу школи від дитини вимагають того, що лише має бути сформоване. Часто дорослі вимагають від першокласників організованості, старанності, відповідальності, акуратності і в той же час не піклуються про те, щоб заздалегідь дати дітям відповідні уміння і навики, виховати в них відповідні звички.

Для дитини Ви – зразок у всьому. Ваша дитина обов’язково буде робити так‚ як Ви. Але при цьому в кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність. Ставте для себе та для дитини реальні цілі, ведіть і спрямовуйте її‚ але не підштовхуйте. Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із п’яти відчуттів: вона повинна бачити‚ слухати, торкатися руками‚ куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки‚ аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати‚ малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі‚ зображення тощо. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і дотримуйтеся його виконання обов’язково. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог.

Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до Вас тепер і в майбутньому.

Перший рік навчання визначає деколи все подальше шкільне життя дитини. У цей період школяр під керівництвом дорослих здійснює надзвичайно важливі кроки в своєму розвитку.

Мудра підтримка з боку дорослих підсилить впевненість дитини в своїх силах, допоможе реалізувати творчі здібності.